Упрощенная HTML-версия
133
повіту. А. С. Бориневич не тільки аналізує числові і відсоткові показники,
згруповані у відповідні таблиці, що відбивають рівень освіченості по повіту,
але й оцінює її рівень відповідно сусідніх повітів [40].
Дослідник вивчає інформацію, отриману під час статистичних
обстежень господарств Богодухівського повіту, порівнюючи її з даними
попередніх переписів та обстежень: Хрущового перепису 1732 р., сповідних
розписів,
що
надані
архієпископом
Філаретом
(Гумілевським).
А. С. Бориневич робить невтішні висновки відносно розвитку освіти за
останні 150 років у повіті. Не зважаючи на те, що спостерігається чисельне
зростання шкіл та учнів, в той же час середній рівень кількості учнів, що
припадає на одну школу, падає. Дослідник актуалізує проблемність даного
факту, який обов’язково повинен занепокоїти уряд і громадськість. Вчений
аналізує й рівень освіченості відповідно національності і статусу селян.
В праці А. С. Бориневич акцентує також увагу на незначному відсотку
грамотності жінок. Статистик стурбований відставанням рівня освіченості
жінок, порівняно з чоловіками. Згодом А. С. Бориневич суттєво відзначиться
на терені громадської діяльності з питань подолання безграмотності і
розвитку освіченості жінок, а також у зрівнянні їх прав з чоловіками.
Під час проведення одноденного перепису населення м. Одеси 1 грудня
1892 р., й у подальших переписах, показники грамотності та ступеню
освіченості були обов’язковими пунктами анкетування населення. У виданих
у 1894 році трьох томах дослідження за результатами одноденного перепису
у спеціальному розділі містяться дані щодо грамотності та ступеню освіти
населення. Зокрема, отримані дані згруповані в таблиці, що наочно
демонстрували залежність рівня освіченості населення (градуйованої за
ступенем освіти) від вікових критеріїв та району проживання [37].
Загальнопедагогічний журнал для школи та сім’ї «Русская школа» у
1893 р. при підготовці до 25-річчя земських установ статті «Народное
образование в Херсонской губернии» не тільки активно користувався
працями і дослідженнями А. С. Бориневича, але й висловив особливу