Стр. 27 - isaeva-oi-k

Упрощенная HTML-версия

27
елементи, котрі одночасно утворюють між собою певну цілісність та єдність.
Саме цілісність дозволяє розглядати систему у якості неподільної та
одночасно підсистеми вищих рівнів. До основних принципів системного
підходу відносяться ієрархічність побудови, множинність, структуризація
(дозволяє аналізувати усі елементи системи в рамках певної організаційної
структури) та системність (властивість елементів мати всі ознаки системи)
[339]. У зв’язку з вищевикладеним, автором вивчається взаємодія систем
«вітчизняна наука», «вітчизняна економіка» та її підсистеми «земська
статистика», «комунальна статистика» а пізніше «статистика і демографія
СРСР». В дисертаційному дослідженні постать вітчизняного вченого
А. С. Бориневича розглядається як елемент, тобто об’єкт, що входить до
складу вищезазначених систем та підсистем, та кількісно і якісно впливає на
них.
До проведення дисертаційного дослідження залучався також
соціально-
психологічний підхід,
який полягає у висвітленні соціально-психологічних
орієнтирів особистості вченого, його комунікативного потенціалу, а також у
вивченні конкретних груп, в яких А. С. Бориневич засвоїв соціальні впливи, а
також реалізував свою соціальну сутність. При цьому було враховано, що вся
система суспільних відносин вченого (у тому числі політичних, економічних,
науково-педагогічних) постає об’єктивною основою формування не тільки
рис характеру, а й особистих соціально-психологічних властивостей [256].
До вивчення особистості вченого були застосовані також суто
психологічні підходи
: номотетичний та ідеографічний. Номотетичний підхід
використовується при порівнянні особистостей з певного погляду, він надає
концептуальне й емпіричне розуміння виміру індивіда з такими перевагами,
як широта, відтворюваність, точність, можливість прогнозування.
Вищезазначений підхід дозволив певним чином вимірити і розпізнати
індивідуально-психологічні особливості досліджуваної персоналії порівняно
з визнаними вченими-статистиками даної епохи. Ідеографічний підхід, тобто
вивчення особистості без зіставлення його даних з іншими індивідами,