Упрощенная HTML-версия
121
щодо здоров’я худоби (за інформацією ветеринарних лікарів
градоначальства). Не обійшов своєю увагою і проблему шкідників,
висвітливши найбільш популярні методи боротьби з ховрахами, та надав свої
міркування щодо підвищення якості цієї боротьби. Вчений також висвітлив
інші заняття і промисли селян: видобуток каменю, перевезення піску, продаж
молока, рибальство та ін. [27].
Центральне місце в огляді посіли результати збирання врожаю, які
А. С. Бориневич представив також в табличному вигляді. Вчений виявив
позитивну закономірність щодо зміни ціни на працю відносно рівня
врожайності. А щоб дійсно достовірно оцінити рівень врожайності, він навів
ґрунтовні розрахунки щодо достатності зібраного врожаю на задоволення
первинних потреб. Наприкінці даної праці А. С. Бориневич зробив цікаві
висновки про те, що не всі поселення можна назвати дійсно землеробськими,
а також підняв питання покращення добробуту домогосподарств та надання
їм актуальної допомоги.
В науковій літературі сільськогосподарські праці вченого зустріли
вельми доброзичливо. Так, «Предметный указатель материалов в земско-
статистических трудах с 1860-х годов по 1917 г.» [275] наводить декілька
найбільш вагомих праць А. С. Бориневича з сільськогосподарської та
статистичної тематики [27; 30; 269-273]. Науковий огляд нової літератури з
обробітку хлібів журналу «Русская мысль» за 1891 рік також посилається на
сільськогосподарські праці А. С. Бориневича [282].
Місцева преса активно висвітлювала події за участю А. С. Бориневича.
В серпні 1891 року вчений разом з членом міської управи Одеси
О. М. Новіковим виїхав до Херсону для участі у надзвичайній раді
представників земств, скликаній Херсонським губернатором з приводу
проблем, пов'язаних з продовольством населення з нагоди неврожаю [213]. В
тому ж місяці А. С. Бориневич опублікував інформацію щодо результатів
урожаю на землях Одеського градоначальства, яку він надав на виступі в
міській управі. Коротко окресливши весь сільськогосподарський рік