Упрощенная HTML-версия
117
наших вітчизняних попередників. Вважаючи, що аграрний сектор споконвіку
був і залишається одним з визначальних в економічному розвиткові України,
сільськогосподарська тематика завжди буде привертати до себе увагу не
тільки професіоналів, а і вчених-неаграріїв з їх нестандартним поглядом до
вирішення актуальних проблем аграрного виробництва. Антон Самійлович
Бориневич був одним з таких вчених, що представив науковому світові не
одне нестандартне дослідження сільського господарства південної Росії [43].
Письмові свідоцтва зачатків аналізу сільського господарства, що
проявилися у молодого Бориневича, можна знайти ще у листах до рідних з
дворічного заслання до Східного Сибіру. Під час дев’ятимісячної подорожі
до місця заслання (м. Верхоленськ, Іркутська губернія) юнак, щоб якось
розважитися, намагався (спочатку заради жарту) піддати науковому аналізу
все те, що бачив навколо себе. Саме тоді в листах до батьків він здійснив
яскравий динамічний, повний наукових обґрунтувань опис географічної
місцевості
регіонів,
детальний
перелік
рослинності,
опис
сільськогосподарського спрямування селянської праці, і навіть обґрунтував
прогнози щодо аграрного освоєння земель Сибіру. На підставі подібного
спостереження майбутній вчений навіть зробив припущення щодо
вирощування певних сільськогосподарських культур в подальшому освоєнні
територій регіону [222]. Під час своєї важкої подорожі, А. С. Бориневич
постійно розглядав варіанти можливостей ймовірного заробітку, у тому числі
робив прогнози щодо економічної ефективності рослинництва та відгодівлі
тварин саме у даному регіоні [222]. Ці роздуми юнак складав, здебільшого,
щоб не показати занепаду свого духу, але алгоритм міркувань вченого досить
легко впізнати в майбутніх його дослідженнях.
У 1888 році вийшла досить вагома для оцінки сільського господарства
Херсонської губернії праця А. С. Бориневича «Прошлый 1886/87 сельско-
хозяйственный год в Херсонской губернии», яка містила ґрунтовну
послідовно викладену інформацію щодо усіх аспектів врожайності
сільськогосподарського року. На початку свого дослідження А. С. Бориневич