Упрощенная HTML-версия
114
уточнення вченого було підшито до його особової справи разом з
матеріалами стінгазети, при цьому один з абзаців безпосередньо стосувався
листа політичного діяча і революціонера [9].
А. С. Бориневич перш за все приймав до уваги політико-економічний
характер робіт В. І. Леніна в період заслання 1897–1900 рр., загальну
тематику праць, які потребував революціонер, а також той факт, що
В. І. Ленін просить саме дослідження «про приміське господарство поблизу
Одеси», тому вчений вважав за потрібне стверджувати, що видатний
політичний діяч мав на увазі не «Очерк хлебной торговли в Одессе», як
значиться в численних джерелах, і в тому числі у вищезгаданій стінгазеті, та
як вважала редакція «Листів до рідних», а саме результати здійсненого під
керівництвом А. С. Бориневича перепису приміських поселень під Одесою в
грудні 1892 р. одночасно з переписом м. Одеси [30; 39].
Отримана інформація в ході перепису населення, а також опису маєтків
і прилеглих до міста господарств, плідно вплинула на соціально-економічний
розвиток міста, лягла в основу розробки численних соціально-економічних
проектів зростання регіону, сприяла розвитку торгівельних, наукових,
культурних відносин та слугувала більш якісній перебудові інфраструктури
Одеси [4]. Результати вищезгаданого статистико-демографічного обстеження
приміських поселень, яке охопило 18 поселень, а також безліч окремих
хуторів, що розкидані впродовж градоначальства, увійшли до третього тому
«Результатів перепису міста Одеси 1 грудня 1892 року», виданого у 1894 р.
до сторічного ювілею міста, та отримали назву «Дворовые места» [39]. Саме
тому Антон Самійлович вважав, що вищезгадане його статистико-
демографічне дослідження найкраще відповідало меті В. І. Леніна
проаналізувати всі грані селянського життя в дослідженні «Розвиток
капіталізму в Росії».
Таким чином, одноденний перепис Одеси 1892 р. постав першим
комплексним статистико-демографічним дослідженням, керівництво якого
здійснював безпосередньо А. С. Бориневич. Фактично цей перепис утвердив