Упрощенная HTML-версия
39
ботаніком, одним з авторів «Визначника рослин УРСР», удостоєного Державної
премії СРСР, який на той час вже навчався у Харківському університеті. Під
час першої зустрічі Є.М. Лавренко розповів студенту про свою знахідку на
сфагновому болоті близько Гаврилівки – рідкісну для півдня європейської
частини країни найменшу орхідею
Malaxis paludosa
(
Hammarbya paludosa
), яка
проростає переважно на сфагнових болотах і забарвлена у світло-зелений колір,
як і сфагновий мох. Це повідомлення справило враження на М.І. Котова і він
запропонував познайомити юного гімназиста з професором Харківського
університету В.І. Талієвим. Наприкінці 1917 – на початку 1918 рр. М.І. Котов
залучив Є.М. Лавренка виконувати доручення В.І. Талієва зі систематизації
великої колекції рослин, зібраних співробітниками професора під час
ботанічних обстежень Харківської губернії, які проводилися в передвоєнні та
перші воєнні роки. Ґрунтовими дослідженнями в цих експедиціях керував
професор О.Г. Набоких. Юні науковці не лише етикетувати цей гербарій, а й
визначали його. Як згодом писав Є.М. Лавренко, це була велика школа для
нього. У результаті цієї обробки ними виявлено нові види рослин для
Харківської губернії і для України [79, с. 143].
У 1918 р. Є.М. Лавренко вступив до фізико-математичного факультету
Харківського університету. Майбутній учений виховувався в навчальному
закладі на класичних традиціях, його вчителями були університетські
професори-ботаніки В.І. Талієв, автор підручників з ботаніки та визначників
рослин Європейської частини СРСР, і В.М. Арнольді, автор першого
російського підручника з альгології.
Під час навчання Є.М. Лавренко став членом відомої природоохоронної
організації – Харківського товариства любителів природи, очолюваного
піонером охорони природи В.І. Талієвим. Саме він сприяв публікації першої
статті 17-річного студента «К флоре Харьковского у.» (1918 р.) в «Бюллетене
Харьковского общества любителей природы» [96, с. 28–30]. Товариство
влаштовувало виставки з охорони природи, засідання, на яких виступали вчені
з різних розділів природознавства. Організація видавала вищезгаданий журнал,