Упрощенная HTML-версия
23
А.Є. Овечкіна «Леонид Андреевич Шкорбатов, 1884–1972», де через призму
життєвого шляху відомого вченого-ботаніка нами прослідковано діяльність
Є.М. Лавренка в Ботанічному саду, виявлено маловідомі факти його участі в
роботі Харківського ботанічного інституту [83].
Підсумовуючи студіювання історіографічної спадщини про академіка
Є.М. Лавренка, слід відзначити, що вона досить одноманітна, їй притаманний
характер соціалістичної доби. Більшість публікацій обмежується короткими
біографічними відомостями про вченого та його діяльність, до того ж, досить
поширеним явищем було висвітлення одних і тих самих фактів у різних працях.
Однак, незважаючи на це, зазначені праці можна вважати сутнісною основою
для сучасних досліджень у галузі історії науки, освіти та техніки.
На сьогодні немає цілісної наукової праці, у якій була б висвітлена
багатогранна творчість, організаційна робота і громадська діяльність
Є.М. Лавренка. Спеціальна, комплексна робота з визначення ролі та місця
цього вченого в розвитку ботаніки XX ст. в історії науки й техніки не велася.
Отже, тема дисертаційного дослідження не розроблена, тому може бути
предметом спеціального вивчення.
1.2.
Характеристика джерельної бази дослідження
Реалізація окреслених завдань дисертаційного дослідження здійснюється
за допомогою залучення опублікованих та неопублікованих різноманітних за
походженням, видами, ознаками та змістом історичних джерел і матеріалів:
1) архівних документів, рукописів, приватного листування; 2) урядових
документів вищих державних органів, наукових та громадських організацій,
офіційних установ; 3) опублікованих наукових та науково-публіцистичних
праць Є.М. Лавренка; 4) мемуарів, спогадів про вченого; 5) науково-
публіцистичної та документальної літератури.