Упрощенная HTML-версия
148
відомим істориком ботаніки С.Ю. Ліпшицем, який у 1942 р. розпочав роботу
над біографо-бібліографічним словником «Русские ботаники» за дорученням
керівництва Московського товариства дослідників природи і Ботанічного
інституту імені В.Л. Комарова. Планувалося видати 10 томів словника, але
вийшло лише чотири (останній том, присвячений ботанікам, прізвища яких
починаються на літеру «К»). У передмові до першого тому укладач висловив
вдячність за допомогу багатьом особам, серед них і Є.М. Лавренку [233, с. 3–5],
яким підготовлено матеріал про Г.О. Благовіщенського та Г.М. Висоцького
[234, с. 253, 419] і відредаговано третій і четвертий томи [235, с. 1–488; 236,
с. 1–644]. Сам Є.М. Лавренко захоплювався цією працею, відмічаючи у 1984 р.,
що жодна країна досі не має подібного видання. Словник охоплює не лише
російських і радянських представників ботанічної науки, але й численних
мандрівників, географів, ґрунтознавців, генетиків, агрономів, наукова
діяльність яких певною мірою вплинула на розвиток ботаніки, про що
неодноразово відмічалося у персі. Стосовно кожної особи, згаданої в названій
праці, подаються короткі біографічні відомості, дані про тематику її накових
робіт та інтересів, про участь в експедиціях, а також наведено повний список
публікацій ученого та історіографічні джерела про нього.
Праці,
присвячені
С.Ю. Ліпшицю,
Є.М. Лавренко
публікував
неодноразово. Зокрема, у статті до ювілею вченого він не лише висвітлив
службовий шлях ювіляра, а й дав аналіз його наукових досліджень, розділивши
їх на три групи: 1) флористичні і ботанічні роботи; 2) систематичні
дослідження; 3) роботи з історії ботаніки в СРСР [237, с. 143–145]. У некролозі
Є.М. Лавренко розповів про особисті зустрічі з ученим, про спільне захоплення
образотворчим мистецтвом та його роботу над згаданим словником [238,
с. 149–166].
Є.М. Лавренко узагальнив діяльність корифеїв біологічної науки, визначив
найвагоміші здобутки та вплив їхніх ідей на подальший розвиток вітчизняної та
світової наукової думки. Він проаналізував основні ботаніко-географічні
роботи В.Л. Комарова, критично оцінив розроблене ним питання про