Упрощенная HTML-версия
93
губернської земської управи (1880-1892 рр.) – Олексій Володимирович
Заленський [93, с. 130].
У передмові до XVI випуску Матеріалів до оцінки земель
Полтавської губернії В.В. Докучаєв зазначав, що завданням експедиції
було «вивчення природної правоздатності ґрунтів, інакше – найближче
наукове знайомство з їх природними позитивними якостями та
недоліками», і це, на думку В.В. Докучаєва, мало велике значення «для
встановлення найголовніших основ для підняття продуктивності
місцевих ґрунтів» [94, с. 111]. Цікаво, що під час Полтавської експедиції
не обмежилися земельно-оцінювальними роботами, дослідженням
власне ґрунтів, а було проведено комплексне екологічне вивчення
території губернії.
Ретельно добирався склад експедиції аби якомога ширше
дослідити поставлені завдання. До неї разом з професорами Санкт-
Петербурзького університету увійшли молоді вчені та студенти – учні
В.В. Докучаєва. Він поділив всіх на дві групи. До першої увійшли:
В.К. Агафонов, С.К. Богушевський, М.Д. Васильєв, В.І. Вернадський,
I.П. Видрін та Ф.І. Піроцький [92, с. 91]. Слід зазначити, що
Ф.Ю. Левінсон-Лессінг, В.I. Вернадський та А.М. Краснов були
професорами [95]. Отже, професор В.В. Докучаєв був керівником
студентських експедицій В.І. Вернадського на Полтавщині (Додаток Ж).
У 1884 р. В.І. Вернадський вперше проводить ґрунтові
спостереження в Україні, де він зацікавився діяльністю дощового
хробака і опублікував статтю на цю тему на сторінках «Праць Вільного
економічного товариства» за назвою «Подорожні замітки про ґрунти
басейну р. Чаплинки Новомосковського повіту Екатеринославської
губернії». У цій роботі автор вперше у світовій літературі зробив спробу
кількісно оцінити вплив життєдіяльності сурка (байбака) – Aretomys
Bobak на ґрунтові процеси. Як
згадував В.І. Вернадський, В.В. Докучаєв
опублікував статтю без його згоди. Це була перша праця природознавця