Упрощенная HTML-версия
40
два етапи, які принципово відрізняються підходами, ідеологічним
наповненням, положеннями і висновками згідно з політичною
кон’юнктурою того чи іншого історичного періоду:
2.
Вивчення історіографії показало, що існуючі праці з даної
тематики фрагментарно та не досить глибоко розкривають тему
дисертаційного дослідження, певна кількість їх заполітизована. Вибір
теми дисертації зумовлено потребами важливих соціально-економічних
перетворень наших днів, необхідністю звуження недослідженого поля в
історії української науки, а також відсутністю фундаментальних
історико-наукових досліджень, які систематизовано відображали б
науково-організаційний доробок В.І. Вернадського з розвитку
сільськогосподарської дослідної справи України та його значення для
сьогодення.
3.
Проведений аналіз джерельної бази дав можливість
встановити, що у своїй сукупності зазначені в дисертації групи джерел
складають багате і різноманітне документальне забезпечення
досліджуваної проблеми. З’ясовано, що значна кількість джерел досі
залишалася малодослідженою й недостатньо використаною в наукових
працях. Комплексне використання джерельної бази дає змогу досягти
мети дисертаційного дослідження, розв’язати поставлені завдання.
4.
При визначенні методів дисертаційного дослідження за
визначальні були обрані принципи, які спираються на досягнення
вітчизняної та іноземної науки і спрямовані на об’єктивне та всебічне
висвітлення теми, враховуючи важливі в концептуальному плані
розробки вчених, теоретичні висновки й узагальнення, які сприяли
осмисленню та формуванню принципових наукових положень.
Визначення методологічних принципів даного історико-
наукового дослідження в сукупності з аналізом його історіографії та
джерельної бази дозволило обрати напрями та шляхи вирішення
поставленої проблеми.