Упрощенная HTML-версия
32
та завдання діяльності товариства, засновником і головою якого був
В.І. Вернадський. Особливу увагу привертають листи-автографи
вченого, адресовані до працівників музею. З епістолярії
В.І. Вернадського слід виділити його листи до завідувача природничого
відділу
музею,
відомого
українського
зоолога,
орнітолога
М.І. Гавриленка.
Досить
широко
наукова
спадщина
В.І. Вернадського
представлена у Полтавському краєзнавчому музеї: понад 50 одиниць
книг, брошур, журнальних відбитків, надрукованих як за життя автора,
так і після його смерті. Це праці, які охоплюють наукову творчість
ученого, його епістолярну спадщину, щоденники. Своєрідними,
унікальними щодо всебічного вивчення життя і особистості
В.І. Вернадського є спогади про нього. У науковому архіві музею
зберігаються спогади: M.І. Гавриленка про зустріч його в музеї у 1903 р.
з В.В. Докучаєвим і В.І. Вернадським; мешканців селища Шишаки та
села Яреськи О.Х. Максименко і Н.М. Третяк про період життя родини
Вернадських на Бутовій горі у Шишаках, записані у 1993 р.
архітектором, автором першого проекту відбудови садиби вченого
Ж.І. Іщенко тощо.
Значним поповненням фонду стала колекція зразків гірських
порід з місць, які досліджував В.І. Вернадський: Кременчуччина (1890),
Керченський півострів (1899), Житомир-Бердичів (1904), подарована у
1988 р. музею Інститутом геохімії і фізики мінералів АН УРСР, а також
колекція мінералів для визначення абсолютного віку гірських порід
радіогенними методами, подарована у тому ж році об’єднанням
«Полтаванафтогазгеологія».
Фототека музею нараховує близько 120 негативів та
фотовідбитків, що стосуються життєвого шляху та творчої діяльності
В.І. Вернадського. Особливу увагу привертає фотопортрет вченого,