Упрощенная HTML-версия
26
цивілізаційна трансформація – становлення гуманістично-ноосферної
світової спільноти на основі принципово нової світоглядної парадигми:
формування розумних потреб, раціонального використання природних
ресурсів, побудови моделі економіки, що максимально відповідатиме
економіці живої Природи.
Відстоюючи на різноманітних вітчизняних і міжнародних
форумах свою позицію щодо принципово нової закономірності
існування цивілізації в гармонії з природою і з мініманізованими
матеріальними потребами, І.Г. Кириленко також спирається на здобутки
В.І. Вернадського. Свідоцтвом цього є виступи на Всеукраїнському
конгресі вчених економістів-аграрників 20-21 червня 2011 р.
«Інституціональні засади трансформацій в аграрній сфері», на
Міжнародному симпозіумі 25-27 вересня 2013 р. у Санкт-Петербурзі,
присвяченому 150-річчю В.І. Вернадського, та інших, де вчений,
аналізуючи стан виснаженої спустошливою кризою світової економіки,
наголошує на необхідності прислухатися до геніального передбачення
В.І. Вернадського в його теорії про біосферу та ноосферу, яке дещо
спрощено можна сформулювати, як заповіт нащадкам: «розумне
споживання через раціональне використання ресурсів планети, тобто
природи».
Про актуальність для сьогодення цих та ряду інших важливих
принципів функціонування ноосфери, розроблених В.І. Вернадським ще
у першій половині минулого століття, говориться у низці статей
І.Г. Кириленка [43, 44, 45] та деяких інших авторів [46]. І.Г. Кириленко
наголошує, що головне завдання сьогодення у глобальному світі –
формування принципово нового світогляду, суть якого в тому, що не
тільки людина, але й кожний вид рослин та тварин на планеті є
рівноцінними, мають право на існування: і як результат тривалої
еволюції, і як елемент життєдіяльності нині дуже вразливої системи.