Упрощенная HTML-версия
176
При вигульній системі утримання використовувалися широкогабаритні
пташники коридорного типу з комплексною механізацією. Перші з них були
збудовані в господарствах «Борки» і «Українка» Харківської, «Червоний» і
«Південний» Кримської областей в 60-х роках ХХ ст. В комплект обладнання цих
пташників входили: змішувач-завантажувач кормів СЗК-0,5, роздавач кормів
КРП-3, візок для збирання яєць ТЯ-5, лічильники птиці СПА-1, а також годівниці,
гнізда для яйцекладки, автопоїлки. Застосування такого обладнання дало
можливість одній пташниці обслуговувати 5–6 тисяч курок-несучок. Перевагою
широкогабаритних пташників коридорного типу було те, що в них утримували
птицю великими партіями з широким застосуванням комплексної механізації та
автоматизації виробничих процесів. Їх характерні недоліки полягали в стендовому
розміщенні обладнання по вертикалі, втраті 12–17% корисної площі приміщень на
робочий коридор, неповному використанні обладнання тощо
с. 304–306].
Як відомо, більш інтенсивним способом утримання птиці є кліткове, що дає
змогу в три-чотири рази збільшувати рівень використання виробничої площі;
повніше витримувати санітарно-гігієнічні норми; полегшувати та спрощувати
догляд за птицею і контроль за її станом. Кліткове утримання пов’язане з
меншими затратами на виробництво яєць та отримання приростів. Однак дана
система утримання також мала свої недоліки: через обмежені можливості
рухатися
скорочувалися
строки
продуктивного
використання
сільськогосподарської птиці, знижувалася стійкість до впливу зовнішнього
середовища, птиця більше потерпала від стресових факторів
c. 53].
Розробленням наукових основ механізації та автоматизації галузі
птахівництва в УРСР займалися вчені Українського НДІ птахівництва,
ВНДІтвармаш,
НДІ
тваринництва
Лісостепу
і
Полісся
УРСР,
УкрНДІгіпросільгосп,
Центрального
науково-дослідного
і
проектно-
технологічного інституту механізації і електрифікації тваринництва південної
зони СРСР, НДІ землеробства і тваринництва західних районів УРСР та інших
галузевих науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів. Це,
зокрема,
А. У. Биховець, П. Ю. Божко, Ф. І. Бузінов, О. М. Булавенко, І. Ф. Вовк,