Упрощенная HTML-версия
122
М. І. Мерцалов, Г. І. Назаров, Г. І. Петров, О. І. Сомов, Б. С. Свирщевський,
П. Л. Чебишев та ін.
На підставі вивчення різнопланових джерел з’ясовано, що методологічну
основу механізації тваринництва складають як технічні, так і загальнонаукові
методи та принципи. Як регулятиви процесів побудови теоретичного знання в
механіці розглядали принципи простоти й оптимальності. Основними методами
галузевої науки є конструювання й оптимізація, моделювання і проектування,
алгоритмізація, зокрема побудова розрахункових математичних моделей їх
функціонування. Широке використання отримали методи системного підходу,
методи теорії ймовірностей і теорії випадкових функцій, методи статистичних
рішень, методи ідентифікації та теорії інваріантності систем тощо.
Дослідженням з’ясовано, що теоретичним і методологічним підґрунтям для
розвитку механізації та автоматизації тваринництва є наука про кормові засоби і
годівлю сільськогосподарських тварин, яка враховує їх потреби у відповідних
елементах живлення, сприяє нормальному росту й розвитку, досягненню
генетично зумовленого рівня продуктивності сільськогосподарських тварин і
необхідної якості продукції, забезпечується на основі виробництва достатньої
кількості кормів, зниження втрат їх поживності при заготівлі, зберіганні, а також
правильної підготовки до згодовування, що в свою чергу ґрунтується на
використанні машин для приготування та роздавання кормів. Залежність
продуктивності сільськогосподарських тварин від різних типів і раціонів годівлі
була доведена працями зарубіжних і вітчизняних учених: Г. Армсбі,
Є. А. Богданова, Ж. Буссенго, Е. Вольфа, М. І. Дьякова, О. Кельнера, М. І. Луніна,
Ф. Мажанді, Л. Менделя, Т. Осборна, В. М. Пашутіна, М. Рубнера, О. Рубця,
К. Функа, Н. Фьорда, Н. Хансона та ін.
Обґрунтовано, що теоретичні здобутки в розробленні основних положень
гігієни сільськогосподарських тварин забезпечили розвиток механізації
тваринництва, спрямовуючи його на виконання комплексу невідкладних завдань
щодо регулювання мікроклімату тваринницьких приміщень. Оптимальні
параметри мікроклімату (температура, вологість, рух повітря, сонячна радіація,