Упрощенная HTML-версия
111
машиною ставляться такі вимоги: режим роботи машини повинен відповідати
фізіологічним потребам тварини, забезпечувати повноцінну стимуляцію рефлексу
молоковіддачі, якісне видоювання корів із визначеною періодичністю; виключати
негативний вплив машини на молочну залозу та організм тварини; забезпечувати
одержання молока високої якості.
Дослідження ґрунтується на фактах, що всі системи машин у тваринництві
технологічно пов’язані між собою і знаходяться у безпосередньому контакті з
організмами тварин. Несвоєчасне виконання технологічних операцій, зупинка
техніки та обладнання навіть на кілька годин порушує функціональні процеси в
організмі тварин, що негативно позначається на їх продуктивності.
Розглянемо більш детально еволюцію наукових основ фізіології та
формування фізіології сільськогосподарських тварин як самостійної науки, її
вплив на становлення наукових досліджень з механізації тваринництва. Як
відомо, фізіологія як наука веде свій початок від робіт англійського лікаря
В. Гарвея, який у 1628 р. сформулював уявлення про велике і мале кола
кровообігу. Важливими досягненнями фізіології, які визначили її наступну
спрямованість, стали відкриття в першій половині ХVІІ ст. французьким ученим
Р
.
Декартом і в ХVІІІ ст. чеським ученим Й. Прохаскою рефлекторного принципу,
згідно з яким діяльність організму є відображенням зовнішніх подразнень, що
здійснюються через центральну нервову систему
.
У ХVІІІ ст. в фізіології запроваджуються фізичні та хімічні методи
дослідження. Італійський учений Дж
.
Бореллі наприкінці ХVІІ ст. використав
закони механіки для пояснення механізму дихальних рухів тварин. Англійський
дослідник С. Гейлс визначив величину кров’яного тиску, французький учений
Р. Реомюр та італійський натураліст Л. Спалланцані дослідили хімізм травлення.
Французький учений А. Лавуазьє дослідив процеси окислення, тоді як італійський
учений Л. Гальвані відкрив біоелектричне явище в організмі
c. 216–218].
Як відомо, початок розвитку фізіології в Російській імперії відноситься до
першої половини ХVІІІ ст., відколи в Петербурзькій Академії Наук було відкрито
кафедру анатомії і фізіології, яку очолив Д. Бернуллі. Важливими для становлення