Упрощенная HTML-версия
87
половині ХХ ст. проведено широкомасштабні дослідницькі роботи з поглиблення
та розширення попередніх відкриттів
с. 11–16].
Як засвідчив аналіз розвитку даного напряму, складна соціально-економічна
кон’юнктура 20-х років ХХ ст., систематичні засухи та неврожаї не сприяли
розвитку науки про годівлю сільськогосподарських тварин у цей період, а
одноманітність та незбалансованість кормів спричиняли їх низьку
продуктивність. Основний відсоток кормових раціонів тварин становили грубі
корми (57,8%), які складалися переважно з соломи. У масштабах усієї країни
проведено низку досліджень з підвищення поживної цінності грубих кормів на
основі їх силосування, дріжджування, ферментації, біологічної та хімічної
обробки та ін. Солому парили, квасили, обробляли гашеним вапном та іншими
хімічними речовинами, збагачували мінералами й мікроорганізмами для
зростання її поживної цінності. Комплекс досліджень за цими напрямами провели
М. А. Базилевич, М. І. Дьяков, В. М. Китаєв, Б. Г. Левітський, А. І. Рокицька та ін.
Зокрема, Б. Г. Левітський у 1932 р. вперше розробив теоретичні та практичні
основи дріжджування кормів як способу їх біологічної підготовки до
згодовування, довів високу ефективність цього заходу у свинарстві. Дріжджовані
корми мали високу кормову цінність, підвищений вміст білка порівняно із
звичайними кормами, збільшений вміст вітамінів, покращені смакові якості
с. 10–16].
У цей період особливу увагу приділяли конструюванню універсальних
соломорізок і кормозапарників, збільшенню ефективності використання
природних та створенню штучних пасовищ при відгодівлі худоби. Розроблено
раціональні прийоми використання пасовищ і методи оцінки запасу травостою
(Г. П. Чучко). Запропоновано схеми зеленого конвеєру для забезпечення кормами
великої рогатої худоби весною, влітку та восени (Й. А. Даниленко,
В. Т. Медведєва, М. О. Старовєров).
Нами встановлено, що успіхи в галузі годівлі сільськогосподарських тварин
цього періоду були пов’язані з досягненнями в технології виготовлення,
зберігання та переробки кормів. Особливого значення набули досліди з