Упрощенная HTML-версия
7
ВСТУП
Актуальність теми.
На сучасному етапі гарантом продовольчої безпеки та
стабільності народногосподарського комплексу України, дієвим важелем
забезпечення конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках є
подальший розвиток тваринництва, яке, задовольняючи потреби населення в
продуктах харчування, сприяє збереженню здоров’я нації. Механізація та
автоматизація виробничих процесів у тваринництві історично є фундаментом
піднесення галузі, тоді як їх рівень визначає домінуючу технологію виробництва.
Механізація галузі тваринництва забезпечує збільшення продуктивності праці в
3–4, рентабельності виробництва в 12–18 разів.
Розширене виробництво продукції тваринництва, зниження матеріало- та
енергоємності галузі – важливі народногосподарські завдання. Їх вирішення
залежить від формування і розвитку складних інтегрованих систем, які
охоплюють тварин, техніку й людину. Особливістю цього напряму є інтегроване
застосування технічних засобів механізації та автоматизації, електроніки й
обчислювальної техніки, створення систем управління біотехнологічними
процесами.
Механізація тваринництва охоплює широке коло питань, що стосуються
проектування, конструювання, випробування, експлуатації та ремонту техніки.
Завдання суттєвого збільшення виробництва продукції тваринництва, зростання її
якості відповідно до європейських стандартів сучасна наука вирішує на основі
безперервного пошуку і синтезу нового знання, більш ефективних методів
досліджень, постановки поточних адекватних завдань.
Як інтеграційна, теоретична система наукового знання механізація
тваринництва відзначається кумулятивним характером. На кожному історичному
етапі вона синтезує в концентрованому вигляді свої минулі досягнення, її
спадкоємність ґрунтується на фундаменті теоретичного знання, накопиченого
попередніми поколіннями. На шляху свого історичного поступу механізація
тваринництва акумулювала краще із зарубіжного досвіду, збагативши його