Упрощенная HTML-версия
281
сільськогосподарської галузі, розробив державну систему контролю якості
сільськогосподарської техніки на підприємствах матеріально-технічного
забезпечення Міністерства сільського господарства УРСР
с. 95–96].
У 1986 р. організовано кафедру механізації і електрифікації сільського
господарства при Миколаївському сільськогосподарському інституті. У цей час
також відновила роботу кафедра механізації сільського господарства
Харківського сільськогосподарського інституту. Колективом її вчених
(М. Ф. Дунай, М. Н. Нагаєв, В. Ф. Пащенко) проведено роботу з упровадження у
виробництво енергозберігаючих технологій, розвитку теорії застосування методів
прямого варіаційного числення для розв’язання завдань землеробської механіки,
вдосконалення та впровадження у виробництво «колійної» технології
вирощування цукрових буряків тощо
с. 194–195].
Таким чином, у другій половині 50-х – 80-х роках ХХ ст. на базі галузевих
вищих навчальних закладів розроблено важливі питання теорії і методології
механізації та автоматизації тваринництва, що, передусім, було забезпечено
розширенням і впорядкуванням їх науково-організаційної структури, активізацією
НДР на кафедрах і факультетах, посиленням їхнього зв’язку з науково-
дослідними установами. Теоретичними здобутками цього періоду є розроблення
основ машинного доїння і первинної обробки молока, приготування та роздавання
кормів, водопостачання, забезпечення умов оптимального мікроклімату,
прибирання і утилізації гною тощо. Вперше запропоновано окремі розробки з
автоматизації виробничих процесів у тваринництві.
4.3 Розвиток наукових основ механізації тваринництва в академічних
установах
Теоретичні і методологічні засади механізації та автоматизація виробничих
процесів у тваринництві УСРР/УРСР досліджуваного періоду отримали розвиток
у академічних установах. Передумовою створення академічних галузевих установ
була організація мережі галузевих вищих навчальних закладів та науково-