Упрощенная HTML-версия
195
(приготування і роздавання кормів, напування, штучного осіменіння, доїння
тощо) та їх частковою автоматизацією.
3.6 Розроблення основ механізації видалення та утилізації гною
Для успішного ведення галузі тваринництва важливо раціонально
організовувати процес видалення та утилізації відходів. Якщо у приміщеннях, де
утримують тварин, накопичується більше 0,15–0,20 кг/м
2
гною, створюється
загроза виникнення інфекційних та інвазійних захворювань. Ефективне
вирішення проблеми механізації прибирання та утилізації гною потребує
комплексного підходу, починаючи з виробничих операцій всієї технологічної лінії
від стійла тварин і до місця використання гною як добрива з дотриманням вимог
охорони навколишнього середовища
с. 394–395].
Процес видалення та утилізації гною на тваринницьких комплексах є одним
із найбільш трудомістких. Незважаючи на це, перші засоби його механізації, а
саме транспортери, автоматичні відкатники вагонеток навісної дороги,
вузьколінійні наземні дороги для видалення гною, почали широко застосовувати в
УРСР лише в 50-ті роки минулого сторіччя. Так, на початку 60-х років для
перевезення яєць, кормів, гною та інших вантажів використовували підвісні
дороги ДП-100, ДП-300 і ДП-800, які відрізнялися довжиною рельсового шляху,
кількістю і обсягом вагонеток. Розробили обладнання ТСНК-2,0 для механічного
видалення гною з одночасним навантаженням його в транспортні засоби та
перевезенням на поля чи гноєсховища. При максимальній довжині ланцюга 200 м
горизонтальний транспортер міг прибирати гній від 100–110 голів великої рогатої
худоби чи 600–700 голів свиней
с. 81–83].
Нами з’ясовано, що проблема видалення, переробки, знезаражування та
утилізації гною особливо гостро постала в другій половині 60-х років ХХ ст. при
переході тваринництва на промислову основу та будівництві великих
тваринницьких комплексів. Це зумовлювалося тим, що висока концентрація
поголів’я на одному майданчику, безпідстилкове утримання та гідровидалення