Упрощенная HTML-версия
99
паростка
с. 436]. Найменшу кількість води для проростання потребує
насіння просовидних – від 25–32% у проса до 40% – у кукурудзи. Насіння
бобових рослин поглинає більше вологи – від 79% у вики до 110% у гороху,
бобів і квасолі. Цю різницю М.М. Кулешов пояснив тим, що бобові мають
великий вміст білків з високою (180%) поглинальною здатністю.
Важливою характеристикою посівних властивостей насіння є
інтенсивність росту проростків, яка характеризується кількістю пророслих
насінин, інтенсивністю розвитку ростків і первинних корінців, що
визначається їх вагою або довжиною. На правильність трактування поняття
«сила росту насіння» звертали увагу М.М. Кулешов (1963) та І.Г. Строна
(1966)
c. 438–439].
Польова схожість і урожайність рослин взаємозалежні. Польова
схожість – це кількість сходів у відсотках до кількості висіяного насіння.
Таке визначення належить М.М. Кулешову, який вважав, що польова
схожість і повнота сходів є різними поняттями. За його визначенням, остання
– це кількість сходів, що є на площі, виражена у відсотках до необхідної,
оптимальної для даних умов кількості рослин. Питання прогнозування
польової схожості насіння висвітлено у працях М.М. Кулешова (1963),
І.Г. Строни (1966), Н.К. Їжика (1976).
Простежується постійна увага М.М. Кулешова до питань насінництва:
формування та розвиток насіння, розробка методів і принципів оцінки та
покращення його посівних якостей, отримання стійких сходів вирішення
яких було основною справою його творчої діяльності. Вони
удосконалювалися в дослідженнях, здійснюваних у науковій лабораторії,
створеній у 1962 р. при кафедрі рослинництва Харьківського
сільськогосподарського інституту до кінця життя ученого. Уявлення науки і
практики про насіння, його значення в отриманні високих і стійких урожаїв
сільськогосподарських культур узагальнені вченим в монографії
«Агрономическое семеноведение», що вийшла друком у 1963 р. й донині є
настільною книгою фахівців.