Упрощенная HTML-версия
67
2.4. Закладення основ розвитку агроекологічних досліджень
Після Другої світової війни М.М. Кулешов повертається до України, де
знаходить заслужене визнання своїх наукових здобутків. Від травня 1945 р. й
до останніх днів життя, тобто майже чверть віку він знову працює в Харкові.
Повертається до науково-дослідної й науково-педагогічної роботи – очолює
кафедру рослинництва Харківського сільськогосподарського інституту
ім. В.В. Докучаєва, згодом призначений заступником директора з наукової
роботи.
Пам’ятаючи ще зі своїх студентських років у КПІ на агрономічному
відділенні важливість поєднання лекційного навчання в аудиторіях і
науково-дослідної роботи студентів, у 1948 р. М.М. Кулешов організував
дослідне поле на території навчального господарства з широкою програмою
досліджень в галузі рослинництва польових культур. Поле стало основною
експериментальною базою агрономічних кафедр інституту й відіграло
важливу роль у методичній підготовці студентів. Саме тут проводили
основні дослідження аспіранти та викладачі.
На кафедрі рослинництва в ті роки панувала атмосфера
взаєморозуміння та дружньої співпраці, не зважаючи на склад її працівників.
Заступником завідувача кафедри був професор Г.В. Пилипець, особистість
суто практичного і ділового напряму, глибоко та ґрунтовно знаючий учений
всі особливості тогочасного рослинництва. Він деякою мірою був
протилежністю М.М. Кулешову – прихильнику широких ґрунтовних
енциклопедичних та теоретичних знань, глибокого вивчення біологічних та
екологічних особливостей сільськогосподарських культур, уміння бачити та
знати загальні закономірності розвитку рослин й на основі цього вирішувати
конкретні завдання на виробництві. На кафедрі дотримували думки, що
неможливо дати студентам готові відповіді на всі випадки життя. Потрібно
так підготувати їх, щоб у майбутньому як у спеціалістів у них не було
несподіваних труднощів у будь-яких умовах і вони самостійно та творчо