Упрощенная HTML-версия
143
теми насіннєзнавства та організації насіннєвого контролю: «Контрольно-
насіннєва справа на місцях та в центрі за роки війни та революції»,
«Організація насінньо-польового контролю, його методика та місце в справі
насінньознавства та насінньового контролю (в рільництві, городництві та
ін.)», «Норми оцінки городнього та баштанового насіння по даних
Харківської контрольно-насінньової станції» та «Післязбиральне достигання
насіння». Ці доповіді свідчили про глибину розуміння як проблем методики,
так і принципів організації дієвої контрольно-насіннєвої справи в молодій
державі. Тимчасово функції центральної установи виконувала Харківська
контрольно-насіннєва станція, на яку покладалося завдання опрацювання
загальних засад справи.
Другий Всеукраїнський агрономічний з’їзд (жовтень 1922 р.) визнав
доповідь М.М. Кулешова «О состоянии дела сельскохозяйственного
контроля на Украине» актуальною та прийняв за її матеріалами резолюцію
щодо виправлення окремих недоліків
с. 20].
Як член Всеукраїнського агрономічного товариства він завжди
виступав на його засіданнях з науковими доповідями та читав лекції на
курсах із дослідної справи. Так, на засіданнях Всеукраїнського агрономічного
товариства упродовж 1921 р. М.М. Кулешов прочитав три доповіді на такі
теми: «Законы наследственности в свете современного исследования»,
«Нормы оценки семян» та «О послеуборочном созревании хлебов»
с. 22]. 18 лютого 1922 р. на зібранні Товариства було схвально сприйнято
його доповідь «Вика и овес в борьбе за влагу»
.
У подальшому цю тему учений доопрацював та видав окремим
виданням, яке отримало високу оцінку фахівців
. У 1922 р. він читав
лекції на курсах з дослідної справи, організовані під егідою Товариства
с. 22]. Як директор центральної установи М.М. Кулешов активно цікавився та
вивчав досвід роботи інших контрольно-насіннєвих установ не тільки
України, а й СРСР. Так, на засіданні Товариства 14 лютого 1924 р. він