Упрощенная HTML-версия
141
перехід рослин до цвітіння визначається накопиченням гормону цвітіння,
існування якого до цього часу не підтверджено експериментально.
З
теми
«Трофические
закономерности
изменения
темпов
индивидуального развития растений» була запланована, а у 1973 р. успішно
захищена докторська дисертація. За одержаними результатами у 1978 р.
видано монографію «Трофические закономерности фотопериодизма
растений»
. У 1990-х роках вийшла друком наступна монографія
«Метаболические закономерности фотопериодической реакции растений»
, в якій висвітлено дані щодо трофічних, ензимологічних та
гормональних закономірностей фотоперіодичної реакції рослин.
Серед учнів професора М.М. Кулешова колишня аспірантка
Г.К. Фурсова, яка в 1975 р. успішно захистила кандидатську дисертацію на
тему «Изучение семяобразования у подсолнечника для образования сроков
его уборки в левобережной лесостепи УССР», підготовлену під його
науковим керівництвом
. Основним напрямом її наукової діяльності
стало насіннєзнавство, дослідження Г.К. Фурсової стали внеском у
подальший розвиток основних напрямів наукової школи академіка
М.М. Кулешова – утворення насіння та екологія рослин.
У 1965 р. виникла ідея зібрати всіх випускників-аспірантів до дати
святкування 75-річчя М. М. Кулешова. Проте він різко заперечив проти
ювілейного зібрання й погодився на проведення творчої наукової
конференції, де кожний може виступити з науковим звітом. При підготовці
конференції на великій географічній карті Радянського Союзу відмітили
прапорцями місця діяльності колишніх аспірантів професора та з’єднали їх
кольоровими лініями з Харковом. Лінії вели не тільки в усі куточки держави,
а й далеко за її межі: в Китай, Іран, Афганістан та інші країни. На
конференцію прибули майже всі випускники.
Таким чином, академік М.М. Кулешов залишив після себе життєздатну
наукову школу, учні якої успішно вирішували й надалі розвивають ідеї