Упрощенная HTML-версия
10
здобутки
дослідника
мають
загальнонауковий
характер.
Праці
пострадянського періоду відзначаються об’єктивними оцінками, широко
розкривають співробітництво М.М. Кулешова з М.І. Вавиловим та напрями
спільної їхньої діяльності в галузі рослинництва.
Окрім хронологічної послідовності, історіографічні роботи доцільно
згрупувати і за предметно-тематичним принципом. Логічно виокремлюються
такі їх групи: 1) праці загального плану з історії біологічної і
сільськогосподарської науки; 2) роботи, присвячені історії науково-дослідних
установ; 3) статті співробітників М.М. Кулешова про нього з певною оцінкою
наукового внеску вченого; 4) численна група публікацій про М.М. Кулешова
у когорті соратників М.І. Вавилова та діяльність Всесоюзного інституту
рослинництва; 5) статті довідково-біографічного характеру з енциклопедій і
довідників.
Розглянемо праці за хронологією написання, таким чином можна
відслідкувати приріст знань щодо теми дисертаційної роботи та визначити
проблеми, які потребують дослідження.
У відомій багатьом історикам сільськогосподарської науки колективній
монографії «Сільськогосподарська наука до 40-річчя Великого Жовтня»
,
що вийшла друком у 1957 р. під егідою Української академії
сільськогосподарських наук (УАСГН) у центральному видавництві
«Держсільгоспвидав» М.М. Кулешова згадано один раз, але це видання
становить неабиякий інтерес, адже воно відображає дух епохи, коли жив і
творив учений. У книзі йдеться передусім про успіхи в сільськогосподарській
науці, які все ж були безперечними за визначений історичний період, але
заполітизованість у висвітленні розвитку вітчизняної аграрної науки відчутна
вже з перших сторінок. Так, у вступній статті академік П.А. Власюк, не
вказуючи імен учених-співвітчизників, пише про мічурінське вчення та
вважає найвизначнішим за 40 років радянської влади досягненням у
біологічній науці сформульоване положення академіком Т. Д. Лисенком про
стадійний розвиток рослин, ім’я якого і у той час вже носив Всесоюзний