Упрощенная HTML-версия
165
ведення народного господарства країни і йому чітко було поставлено
партійні й урядові завдання вивчити ґрунтовий покрив кожного
колективного господарства, скласти для них агровиробничу
характеристику ґрунтів різних природно-кліматичних районів української
республіки.
Отже, у межах першого етапу (1931-1940) здійсненої періодизації
виділено основні напрями обстежень ґрунтів та з’ясовано структуру їх
науково-організаційного забезпечення:
Агрономічна інвентаризація та вивчення ґрунтів України для організації
великих колективних господарств (1930-1932)
Виконавці досліджень
Результати
досліджень
Значення досліджень
Український науково-
дослідний
інститут
сільськогосподарського
ґрунтознавства
(Всеукраїнський
науково-дослідний
інститут
агрогрунтознавства та
хімізації
сільського
господарства)
Досліджено
ґрунти
району
південного
степу; річкових долин,
особливо
Донбасу;
приміських зон міст
Харкова та Києва з
метою
організації
агроіндустріальних
комбінатів
Роботи
не
завершені,
матеріали не опрацьовані і
господарствам не вручені.
Вони не дали цілісної
картини
ґрунтової
характеристики
різних
районів України. Проте
складені
при
цьому
ґрунтові
карти
були
використані в багатьох
наступних
розробках,
зокрема:
1)
при
складанні
республіканських
ґрунтових
карт,
схем
районування тощо.
2)
для
забезпечення
раціонального
землекористування,
особливо
в
районах
суцільної колективізації та
діяльності МТС
Дослідження ґрунтів зони бавовносіяння та бурякової зони із складанням до них
ґрунтово-агрохімічних карт (1934-1937)
Виконавці досліджень
Результати
досліджень
Значення досліджень
Всеукраїнський
науково-дослідний
інститут
агрогрунтознавства та
хімізації
сільського
господарства (1934 р.),
Досліджено 24 млн га
ґрунтів Полісся та
Лісостепу,
а
для
складання ґрунтової
карти
зони
бавовносіяння
на
В результаті були складені
крупномасштабні зведені
ґрунтово-агрохімічні
карти
Полісся
та
цукробурякової
зони
УРСР
у
масштабі