Упрощенная HTML-версия
139
УкрНДІ грунтознавства ім. О.Н. Соколовського.
5.
Керівники великомасштабного обстеження ґрунтів вдало
вибрали масштаб ґрунтової зйомки (1:10000; 1:25000), який забезпечив
достатню інформацію для агрономічної інтерпретації результатів
дослідження ґрунтів, і набір картографічних матеріалів, які передавалися
кожному господарству. До їх складу входили: карти ґрунтів конкретної
території, набір картограми та агрогенетичний опис ґрунтів (нарис). Серед
картограм були: картограма агровиробничого групування ґрунтів,
рекомендацій із захисту ґрунтів від ерозії і дефляції, хімічної та
гідротехнічної меліорації, хімізації земель, раціонального використання
землі та підвищення продуктивності природних кормових угідь. У ході
спеціальних ґрунтових зйомок (при складанні проектів по осушенню,
зрошенню, при організації дослідної справи, вивчення ґрунтів
сортодільниць, дослідних полів, територій земель під посіви цінних
технічних культур тощо) набір картограм доповнювався необхідними
даними, які потрібні при проведенні конкретних робіт.
6.
Позитивними факторами робіт слід вважати агрономічну
інтерпретацію всіх отриманих результатів досліджень ґрунтів при достатньо
високому рівні генетичних узагальнень.
7.
Ідея «опорних» розрізів основних типів ґрунтів була плідною.
На превеликий жаль, вона почала працювати під кінець польових робіт, а
тодішній рівень хімічного й іншого аналізів грунтів був недостатньо
інформативним.
8.
Агрогенетичний опис ґрунтів та нарис про шляхи підвищення
родючості ґрунтів кожного конкретного господарства по суті і змісту були
досить вдалими і якісними.
9.
Великомасштабні дослідження ґрунтів УРСР, які були
проведені у 1957-1961 рр. вперше в історії світового ґрунтознавства,
належать до епохальних і найбільш цінних досягнень біологічних і