Упрощенная HTML-версия
98
3.2. Л.О. Шепотько – засновник наукового напрямку з вдосконалення
соціально-економічних відносин в аграрному секторі
Розкриваючи основні передумови виокремлення нового напряму
досліджень слід зауважити, що
одним із програмних напрямів державної
політики Радянського Союзу у другій половині ХХ століття було
забезпечення зближення матеріальних і культурно-побутових умов життя
міського та сільського населення. Проголошувалось усунення соціально-
економічних розбіжностей між ними та ліквідація експлуатації містом
села.
В межах такої політики Комуністичною партією та Радянським
Урядом проводився цілий ряд заходів з її реалізації: введення гарантованої
оплати праці в колгоспах і підвищення в цілому оплати праці в сільському
господарстві; запровадження державного пенсійного забезпечення
колгоспників і їх соціального страхування; прискорений розвиток на селі
невиробничої сфери; зведення експериментальних сіл; розширення
будівництва упорядкованого житла та ін. Однак деякі організаційні заходи,
що мали на меті підняти сільськогосподарське виробництво, такі як
укрупнення колгоспів, перетворення їх на радгоспи, ліквідація
«неперспективних» сіл тощо, насправді тільки підривали економіку села.
Водночас у середині 70-х років ХХ століття ставало дедалі
очевидніше, що одним із найбільш стримуючих чинників розвитку
сільського господарства стає людський чинник. Гостро проявилась
необхідність
розв’язання
соціально-економічних
проблем
сільськогосподарського виробництва і, відповідно, сільського населення.
Таким чином, ідеологічні установки на зближення умов життя сільського і