Упрощенная HTML-версия
124
Як показав аналіз наукового доробку вченого, І. В. Смирнов у комплексі
заходів з утримання бугаїв-плідників і догляду за ними одним із головних питань,
що забезпечують високу статеву активність і добрий стан здоров’я тварин,
розглядав активний моціон. Учений зазначав, що при його запровадженні
поліпшувалася робота органів дихання і кровотворення, укріплявся м’язовий
апарат і зростала стійкість організму плідників проти цілого ряду захворювань.
Активний моціон сприяв поліпшенню статевої активності плідників, зростанню
кількості та якості їхнього сім’я
.
В тогочасних умовах племінних господарств УРСР застосовували кілька
способів моціону для бугаїв-плідників:
1) використання у запряжі на легких внутрішньоприсадибних роботах;
2) проведення за допомогою палки-водила по території, що прилягала до
приміщення або за іншим маршрутом;
3) одночасний моціон групи бугаїв за допомогою різних механічних водил;
4) перебування впродовж 4–5 годин на добу на вигульних дворах біля
приміщень;
5) утримання в окремих денниках або в індивідуальних загонах з навісами
та ін.
З метою з’ясування впливу різних режимів використання і способів моціону
плідників на якість їхнього сім’я та деякі фізіологічні показники на базі КДСТ
«Терезине» в 1961 р. був проведений дослід на бугаях симентальської породи. По
його закінченню були сформульовані висновки, що утворення гамет плідників
відбувається у результаті складних фізіологічних процесів, що відбуваються в
організмі самця і залежать від багатьох факторів, в першу чергу, від стану самого
організму, а потім від впливу зовнішнього середовища – годівлі, умов утримання,
кліматичних і погодних факторів, режиму використання та ін. Професором
І. В. Смирновим було встановлено, що вплив лише одного із факторів, зокрема
активного моціону, не здійснює швидкого позитивного впливу на кількість і
якість сім’я, що виділяється плідниками з урахуванням їхніх фізичних
можливостей
.