Стр. 59 - rishko-mm-k

Упрощенная HTML-версия

59
розроблення доклали зусиль: І. А. Бухарін, Г. Г. Подоба, В. Г. Богуславський,
Т. М. Козенко та ін.
арк. 6–12].
Як свідчать архівні матеріали, сектором упродовж 1933–1934 років було
обстежено 30 пунктів штучного осіменіння ВРХ Херсонської, Дніпропетровської
та Одеської областей, на базі яких вивчено питання організації, техніки та
результативності штучного осіменіння, з’ясовано причини безпліддя та яловості
сільськогосподарських тварин. Розпочато дослідження з розроблення найбільш
ефективних способів збереження та транспортування сім’я бугаїв-плідників.
Проводили також досліди з вивчення ефективності використання малих доз сім’я
при штучному осіменінні корів на основі збільшення навантаження на бугаїв-
плідників та розділення еякуляту на малі дози. За результатами проведених
досліджень рекомендували для виробництва використання зменшених доз, що
дало змогу значно економити сім’я найбільш цінних плідників та отримувати від
них більше цінних потомків
арк. 2–3].
У 1936 р. сектором вперше у світі проведено дослідження з перевезення
сім’я бугая залізничною дорогою на відстань 600 км. У результаті від 60 корів, що
були осіменені ним, 16 отелилися і дали нормальний приплід. Отримані
результати засвідчили можливість щодо перевезення сім’я на далеку відстань, тим
самим відкрили шлях для ефективного використання найбільш цінних плідників,
що залишалося питанням першочергового значення у селекційно-племінній
справі
.
Однак, як уже відмічалося, 30–40-і роки минулого століття були пов’язані з
політизацією та ідеологізацією вітчизняної науки, яка наклала глибокий відбиток
на її стан і подальший розвиток. Розроблення окремих напрямів було
призупинено, звільнено з посад і репресовано багатьох талановитих учених. До
таких особистостей з клеймом «ворог народу» також було віднесено
І. А. Бухаріна. Після його звільнення з інституту (за наказом № 111 від 14 вересня
1937 р.) жодної теми за напрямом штучного осіменіння в той період не
розроблялося. Лише в 1939 р. було затверджено тему «Багатократне осіменіння
корів у одну охоту», яку розробляв І. М. Іщенко
.