Упрощенная HTML-версия
28
фрагментарно. Зокрема, охарактеризовано лише його внесок у розроблення
методу фізичного анабіозу гамет плідників сільськогосподарських тварин шляхом
склоподібного (вітрифікованого) заморожування їхнього сім’я за наднизьких
температур (-78°, -183°, -196°С), який забезпечив практично нескінченний термін
зберігання їхньої біологічної і генетичної повноцінності. Наголошується на
розробленні вченим швидкого способу заморожування і розморожування сім’я
плідників в пакетиках із фольги, який і на даний час лишається найбільш
ефективним. Однак до цього часу не визначено внесок І. В. Смирнова у
розгортання досліджень із застосування груп крові у тваринництві, прогнозування
статі сільськогосподарських тварин, удосконалення режимів утримання та
використання плідників, які також були пріоритетними у вітчизняній зоотехнічній
науці.
З огляду на зазначене, проблема проведення комплексного наукового
дослідження, в якому об’єктивно та усебічно було б відтворено життєвий шлях
професора І. В. Смирнова; систематизовано його творчий доробок, досліджено
під принципово новим кутом зору його наукові розробки та з’ясовано можливості
використання окремих із них на сучасному етапі розвитку тваринництва, є досить
актуальною.
Автором дисертаційного дослідження опубліковано ряд статей, в яких
детально охарактеризовано ті періоди і напрями діяльності професора
І. В. Смирнова, які не були досить ґрунтовно розкриті у вітчизняній історіографії.
Це, зокрема, його внесок у розроблення методів і методик довготривалого
зберігання сім’я та оцінку його якості, вдосконалення техніки штучного
осіменіння сільськогосподарських тварин, а також режимів утримання та
використання плідників, становлення генетичних основ відтворення у
тваринництві. Дано об’єктивну оцінку науково-організаційній та педагогічній
діяльності вченого, його внеску у репрезентацію та популяризацію здобутків у
галузі біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин
.