Упрощенная HTML-версия
177
та спермопродуктивності плідників у зв’язку з типами нервової діяльності і
конституцією; досліджено дію мікроорганізмів і бактеріостатичних речовин на
життєздатність і запліднювальну здатність гамет. На цій основі вдосконалено
методи довготривалого зберігання сім’я, оптимізовано техніку і технологію
штучного осіменіння, розроблено режими утримання і використання плідників,
запропоновано заходи з інтенсифікації відтворної здатності маточного поголів’я
та боротьби з безпліддям, відпрацьовано технологічні питання, пов’язані з
організацією роботи племпідприємств і станцій штучного осіменіння тощо.
7. Доведено, що репрезентаційна та популяризаторська діяльність
професора І. В. Смирнова здійснювалися у контексті розвитку науки про
відтворення сільськогосподарських тварин. Він сприяв поширенню вітчизняної
галузевої наукової думки як автор фундаментальних узагальнюючих праць,
укладач низки енциклопедичних і довідкових видань, рекламно-інформаційних
матеріалів. З’ясовано, що І. В. Смирнов був відповідальним редактор 18 випусків
міжвідомчого тематичного наукового збірника «Розведення та штучне осіменіння
великої рогатої худоби». Популяризації вітчизняної біотехнології відтворення
тварин сприяли наукові праці вченого: «Теоретические основы искусственного
осеменения в свете современных достижений науки» (1960), «Досягнення науки і
практики по штучному осіменінню сільськогосподарських тварин» (1972), «Деякі
питання теорії і техніки штучного осіменіння» (1975), «Стан і перспективи
тривалого зберігання сперми» (1978) та ін. І. В. Смирнов доклав зусиль до
становлення музею зі штучного осіменіння на базі Центральної дослідної станції
штучного осіменіння.