Упрощенная HTML-версия
174
розробленням способу довготривалого зберігання сперміїв ссавців на основі їх
заморожування.
3.
На підставі вивчення архівних матеріалів уточнено та впорядковано
окремі дати життя і наукової діяльності професора І. В. Смирнова, виділено
основні періоди за географічно-часовим та предметно-тематичним принципами.
Харківський період
(1949–1956)
пов’язаний з його роботою в
Українському НДІ тваринництва та Харківському зоотехнічному інституті.
Ключові напрями наукових досліджень ученого, характерні для цього періоду:
вдосконалення методу довготривалого зберігання сім’я, розвиток теорії його
розбавлення та оцінки; вплив транспортування на його якісні характеристики;
розроблення основ провокуючого осіменіння тощо. Основні наукові праці цього
періоду: «Транспортування сімені бугаїв на пункти штучного осіменіння» (1950),
«Связь между живучестью семени барана, его оплодотворяющей способностью и
соотношением полов в потомстве» (1953), «Результаты опытов по
провоцированию охоты у овец и свиней» (1954) та ін.
Упродовж
терезинського періоду
(1957–1966)
ініціював організацію та
доклав
зусиль
до
становлення
лабораторії
біології
розмноження
сільськогосподарських тварин Київської дослідної станції твариництва
«Терезине», здійснював науково-методичне керівництво Київською державною
станцією штучного осіменіння. Основні напрями наукових досліджень цього
періоду: розвиток теорії холодового удару сперміїв та розроблення методів оцінки
їх якості, оптимізація режимів використання плідників, удосконалення
організаційних основ штучного осіменіння і племінної справи, застосування груп
крові у селекційній практиці та ін. Найбільш важливі наукові праці цього періоду:
«Новый способ определения резистентности спермиев» (1962), «Влияние
глицерина и гипертонических растворов на переживаемость спермиев быков-
производителей» (1963), «Группы крови в зоотехнической науке и практике»
(1964) та ін.
Київський період
(1967–1993)
пов’язаний з викладацькою роботою в
Українській
сільськогосподарській
академії
та
Білоцерківському