Стр. 165 - rishko-mm-k

Упрощенная HTML-версия

165
Варто відмітити, що І. В. Смирнов сформувався як популяризатор досягнень
з відтворення сільськогосподарських тварин ще на початку своєї наукової
діяльності. Перші його наукові праці присвячувалися висвітленню переваг
штучного осіменіння овець та корів, а згодом довготривалого методу зберігання
сім’я сільськогосподарських тварин. Нові знання про анабіоз, отримані ним,
популяризував у журналах «Наука и жизнь», «Знание – сила» та ін. І. В. Смирнов
також широко висвітлював здобутки у галузі штучного осіменіння у зв’язку з
розробленням ефективного капсульного методу осіменіння овець та колоїдного
розбавника сім’я, що забезпечував його зберігання і транспортування в племінні
господарства УРСР
.
За результатами дослідження, репрезентації здобутків вітчизняної зоотехнії,
насамперед, сприяла низка монографій, опублікованих І. В. Смирновим
одноосібно або у співавторстві з іншими дослідниками. Зокрема, це найбільш
відомі його видання: «Племенная работа на ферме» (1953), «Штучне осіменіння і
його значення в розведенні сільськогосподарських тварин» (1953), «Яловість
корів» (1954), «Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин (1957)»,
«Яловість корів та боротьба з нею» (1958), «Искусственное осеменение
сельскохозяйственных животных» (1962), які висвітлюють актуальні питання
племінної справи та штучного осіменіння, що вирішувалися вітчизняними
вченими на різних етапах становлення і розвитку науки про відтворення
сільськогосподарських тварин
.
Особливого значення І. В. Смирнов надавав популяризації зоотехнічного
методу – штучного осіменіння сільськогосподарських тварин, пріоритет у
розробленні якого належав вітчизняним ученим. Його запровадження він
розглядав як основну передумову становлення великомасштабної селекції у
тваринництві, що дала змогу широко використовувати найбільш цінних плідників
незалежно від часу і відстані, на цій основі поліпшувати великі масиви худоби.
Він зазначав, що штучне осіменіння набуло значного поширення не тільки в
СРСР, а й у багатьох країнах світу. В Чехословаччині, Данії, Голландії, Швеції,