Упрощенная HTML-версия
145
практику зі штучного осіменіння та бонітування сільськогосподарських тварин.
Така система навчання сприяла більш ефективному засвоєнню набутих
теоретичних знань, комплексному вивченню технології регіонального
виробництва продукції тваринництва [31, арк. 18–21].
На початку 60-х років професор І. В. Смирнов підготував перші підручники
і навчальні посібники зі штучного осіменіння сільськогосподарських тварин для
студентів зоотехнічних і ветеринарних факультетів вищих та середніх навчальних
закладів, а згодом методичні рекомендації для зоотехніків і ветеринарних лікарів.
Вони виявилися настільки своєчасними, що більшість з них були в подальшому
доповнені
і
перевидані.
Це,
насамперед,
«Штучне
осіменіння
сільськогосподарських тварин з основами племінної справи» (1960), «Штучне
осіменіння сільськогосподарських тварин» (1960, 1969, 1976, 1982),
«Искусственное
осеменение
сельскохозяйственных
животных»
(1962),
«Ветеринарне акушерство, гінекологія і штучне осіменіння» (1971, 1978),
«Практикум по искусственному осеменению сельскохозяйственных животных»
(1976), «Ветеринарное акушерство и гинекология» (1977) та ін.
Як педагог, І. В. Смирнов вирізнявся гуманністю, високим ораторським
мистецтвом, логічністю і чіткістю викладацьких думок, обов’язковістю та
точністю, незмінною коректністю і нетерпимістю до примітивності в науці. На
основі вивчення архівних матеріалів і спогадів учнів встановлено, що лекції, які
він читав студентам, були надзвичайно цікавими та змістовними. У процесі їх
викладання відчувалося, вчений має не лише блискучу теоретичну підготовку, а й
є досвідченим практиком, досконало обізнаним з проблемами вітчизняної
племінної справи і технології виробництва продукції тваринництва [37, арк. 42–
44].
Професор І. В. Смирнов ретельно готувався до кожної лекції та практичного
заняття, враховував принципові питання теорії і практики штучного осіменіння,
біології і фізіології відтворення сільськогосподарських тварин. Лекції щоразу
насичував новітніми науковими і виробничими досягненнями у цій галузі,
враховуючи як вітчизняний, так і зарубіжний досвід. До кожної лекції складав