Упрощенная HTML-версия
105
знайшли більш повне висвітлення у його статті «Хранение семени быков
посредством инактивации живчиков угольной кислотой» (1964)
.
І. В. Смирнов обґрунтував, що вирішення проблеми тривалого зберігання
сім’я плідників сільськогосподарських тварин тісно пов’язане з розробленням
методів штучного анабіозу сперміїв. З огляду на це поряд з використанням
низьких температур, представляє інтерес гальмування обмінних процесів у сім’ї
іншими способами. Нами з’ясовано, що ще в 1938–1939 роках в Асканії-Новій він
зробив спробу вивчити дію фтористих солей натрію і кальцію, оскільки, як
відомо, цим солям притаманна сильна гальмуюча дія у відношенні до ферментів.
Згідно з умовами досліду сім’я розбавляли 1-відсотковим розчином хлористого
натрію або глюкозо-фосфатним розбавником, в які попередньо добавляли
ізотонічний розчин фтористого натрію чи фтористого кальцію.
На основі цих дослідів ученому вдалося встановити низку нових наукових
положень і фактів:
1.
При дії фтористого натрію чи фтористого калію спермії барана, бугая і
кнура переходять у стан анабіозу, тобто втрачають рухливість при температурі
20°С з можливістю її відновлення при нагріванні до 40°С.
2.
Розбавлення 1-відсотковим розчином хлористого натрію і особливо
ізотонічним розчином хлористого кальцію прискорює відновлення рухливості
гамет.
3.
Прояв анабіозу залежить від концентрації фтористих солей, ступеня їх
дисоціації, реакції середовища, якості сім’я і ступеня її розбавлення.
4.
Анабіотична дія фтористих солей зростає зі збільшенням ступеня
розбавлення сім’я.
5.
Фтористий натрій, менш дисоційований, ніж фтористий калій, швидше
проникає крізь оболонку спермія і тому сильніше пригнічує рухливість сім’яних
клітин.
6.
У лужному середовищі антибіотична дія фтористих солей зменшується.
7.
На гамети бугаїв-плідників фтористий натрій діє сильніше, ніж на гамети
баранів [172].