Упрощенная HTML-версия
91
ресурсного потенціалу АПК, стратегії ресурсо-екологічної безпеки соціально-
економічного розвитку України, що визначає її економічну незалежність і
суверенність на сучасному етапі. Стратегія полягає в переході від здійснення
окремих або навіть комплексних заходів щодо ресурсо- та природозбереження,
відтворення й охорони природних ресурсів до розробки та реалізації еколого-
економічної концепції всебічної раціоналізації суспільного виробництва та
забезпечення
його
сталого
еколого-економічного
функціонування.
В.М. Трегобчук
запропонував
еколого-економічну
стратегію
природокористування,
яка
ґрунтується
на
застосуванні
комплексу
взаємоузгоджених цілей, засобів еколого-економічних критеріїв прийняття та
рішень у сфері природокористування, охорони природи й вирішення ресурсо-
екологічних проблем з мінімальними затратами праці та коштів, а також на чітко
визначених екологічних пріоритетах.
Проведене вченим дослідження екологічних і економічних аспектів
природокористування у процесі господарської діяльності, теоретичних основ
сталого розвитку суспільства знайшло відображення в його працях. В них
висвітлюються фундаментальні теоретичні проблеми і передумови формування
національної еколого-економічної системи, закономірності становлення ринкових
відносин.
Варто зауважити, що в Союзі РСР був напрацьований досвід розробки
державних планів з охорони природи і раціонального використання природних
ресурсів, які розроблялись по-ресурсно, доводились до міністерств, відомств і
територій, навіть було утворено союзно-республіканське Міністерство охорони
природи. У вищих ешелонах влади приймалися відповідні постанови і рішення,
але вони майже не виконувалися. Навколишнє середовище забруднювалося все
більше, зростали економічні збитки і кількість хворих, суттєво почала даватись
взнаки еколого-демографічна криза. Держава формально опікувалась
екологічними проблемами, проте стан справ стосовно навколишнього середовища
і природокористування погіршувався. Разом із тим навколишнє природне