Упрощенная HTML-версия
89
Відсутність єдиної системи формування та реалізації екологічної політики в
радянський період, глибока соціально-економічна криза в період розбудови
незалежної України, неврахування взаємозв’язку завдань охорони природи і
раціонального природокористування в контексті формування засад і шляхів
здійснення державної політики призвели до того, що в країні продовжували
загострюватися та наростати соціально-екологічні суперечності, ускладнювалися
старі та накопичувалися невирішені структурні та соціоекологічні проблеми.
Починаючи з 2000 р., коли з’явилися перші паростки оздоровлення і піднесення
економічної ситуації та політичної стабілізації, набули актуальності проблеми
екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку. Отже,
дослідження проблем екологічної політики нашої держави на сучасному етапі
зумовлено об’єктивними потребами національного розвитку, вимогами
колективної екологічної безпеки, необхідністю інтеграції України в європейське
співтовариство.
Визначний економіст у галузі економіки АПК, академік Національної
академії аграрних наук України, заслужений діяч науки і техніки України
П.Т. Саблук у своїх спогадах про В.М. Трегобчука зазначав : «Він займав велику
нішу: екологічні проблеми, зокрема АПК. Якщо навіть до сьогодні цього напряму
науки багато людей, науковців не розуміють, то для В.М. Трегобчука було
азбучною істиною, що з екології починається все: всякі програми, дослідження.
Він до всіх складових економіки підходив з позиції екології: проблема ціни,
госпрозрахунку, використання ресурсів, людей, які виробляють продукцію.
Людина живе на землі, на неї впливає екологія. Всі дослідження повинні
починатись з екології. Вагомий вчений».
Загалом, на нашу думку, внесок В.М. Трегобчука у формування
національної екологічної політики України слід вважати, досить вагомим. Він
вперше
сформулював
еколого-економічну
суть
раціонального
природокористування, зокрема аграрного, та важливі принципи його організації в
умовах комплексної інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Вчений
теоретично обґрунтував необхідність і розробив методологічні та прикладні