Упрощенная HTML-версия
64
використання та охорони природних ресурсів, насамперед, земельних і водних.
Автор проаналізував стан використання водних ресурсів для потреб
зрошувального землеробства, промислового виробництва, населення та його
величезне значення в розвитку суспільного виробництва. Наголошував на
необхідності удосконалення іригації, дбайливому ставленні до використовуваних
земель, недопущенні її негативного впливу у вигляді засолення та заболочення
ґрунтів. «Земля і вода, – зазначав він в завершенні статті, – найважливіші
природні ресурси та передумови життя людини, тому ми повинні завжди виявляти
про них особливу турботу, економно і по-господарськи використовувати та
охороняти їх. Адже від стану цих ресурсів залежать життя і добробут не тільки
нинішнього, а й майбутніх поколінь»
7
[111,с.4].
В.М. Трегобчук досить принципово та сміливо висловив свою позицію
щодо завищених обсягів будівництва та введення в експлуатацію
гідромеліоративних систем на Україні, що були передбачені проектом директив
до ХХІІІ з’їзду КПРС і зауважив про необхідність їх зменшення з метою
підвищення якості будівельних робіт і ефективного освоєння зрошуваних та
осушуваних земель. Ця досить велика за обсягом стаття визначила головні
напрями майбутніх дослідницьких пошуків ученого.
За результатами досліджень зрошуваного землеробства тодішньої
Кримської області аспірант В.М. Трегобчук зробив висновки, що на зрошуваних
землях
Криму
слід
розміщувати
високоврожайні
рентабельні
сільськогосподарські культури, які дають найбільший ефект на зрошенні:
багаторічні насадження, рис, овочі, озиму пшеницю, а з кормових – багаторічні
трави.
«Важливе значення для підвищення ефективності зрошення, – зазначав він
у статті «Економічна ефективність зрошення в Криму і резерви її підвищення»,
має суворе додержання режимів зрошення, планування зрошуваних земель,
висока культура зрошуваного землеробства і раціональна система удобрення…
7
Трегобчук В.М. Земля, вода і людина /В.М. Трегобчук // Літературна Україна.
1966.
29 лип.
– С.1.