Стр. 182 - popova_op_dis

Упрощенная HTML-версия

182
Вивчення кандидатських і докторських дисертацій учнів В.М.Трегобчука
дало змогу встановити кількісні дані про захищені під його керівництвом
дисертаціях, визначити проблематику досліджень. Проведене дослідження дало
змогу зробити висновок, що дисертаційні дослідження учнів вченого
відповідають тематиці його наукових розробок. Учні В.М. Трегобчука мають
науковий потенціал, високу кваліфікацію дослідників. Із спогадів академіка
Бориса Йосиповича Пасхавера: «Фундаментальні наукові дослідження і методичні
розробки академіка В.М. Трегобчука слугують важливим підґрунтям і дають
поштовх для проведення подальших наукових розвідок та узагальнення сучасних
реалій аграрного природокористування в умовах ринкового господарювання його
науковими соратниками і учнями»
23
[60, с.86]. Академік НАН України, УААН і
РАН І.І. Лукінов у співавторстві з академіком НААН М.В. Зубцем у передмові
бібліографічного покажчика писали про В.М. Трегобчука: «Відтак ми впевнені у
тому, що дослідницька нива, на якій він працює, ще впродовж багатьох років
даватиме добрий урожай у вигляді і фундаментальних наукових робіт і
висококваліфікованих кадрів»
24
[59, с.7].
Обов’язковим атрибутом наукової школи прийнято вважати наявність в ній
як мінімум трьох поколінь – засновника, послідовників і учнів. За результатами
дослідження ми дійшли висновку, що В.М. Трегобчука можна віднести до
засновника власної наукової школи. Встановлено, що його учні продовжують і
розширюють тематику досліджень, тому їх можна назвати послідовниками.
Висновки до 4 розділу.
1.
Наукова-організаційна
діяльність
В.М.
Трегобчука
займала
найважливіше місце в його діяльності. Активна участь вченого у складі наукових
23
Пасхавер Б. Пам’яті академіка В.М.Трегобчука / Б.Пасхавер // Економіка України. – 2006. –
№ 9. – С. 86.
24
Трегобчук Валентин Михайлович: : бібліогр. покажчик наук. праць за 1966-2002 роки / НАН
України, УААН, Держ. наук. с.-г. б-ка., Ін-т економіки ; [уклад. : Т.Ф. Дерлеменко,
В.Ф. Кифоряк, Н.М. Скурська]; наук. ред.. В.А.Вергунов. – К., 2002. – 142 с.