Упрощенная HTML-версия
65
еволюцію теоретичних та методологічних основ і практичного
впровадження, особливості удосконалення науково-організаційної структури
у контексті соціально-економічних, соціально-політичних, загальнонаукових
і технологічних чинників, характерних для відповідних історичних періодів.
1.3. Теоретико-методологічні засади дослідження
Методологічна база дослідження визначалась, передусім, специфікою
його об’єкта і предмета, метою та завданнями. Об’єктивний аналіз еволюції
теорії, методології та практики застосування сівозмін розглядався можливим
лише за умови його дослідження у відповідних історичних відносинах і
зв’язках, що позначилися на певних етапах розвитку суспільства. Це
вимагало звернення до принципу історизму, застосування якого у наукових
дослідженнях ґрунтується на використанні низки притаманних йому переваг,
а саме універсальності, доступності та зручності, необмеженості
хронологічних та просторових відрізків наукового пошуку, різноманітності
арсеналу взаємодоповнюючих історичних методів, їх органічного зв’язку із
загальнонауковими та іншими методами дослідження.
На формування поглядів автора значний вплив здійснили наукові праці
В. І. Вернадського [78–79], які відіграли важливу роль у розвитку наукової
методології історичних наук. На його думку, історія науки повинна критично
опрацьовуватись кожним науковим поколінням не лише тому, що
змінюються методи нагромадження знань про минуле, знаходяться нові
документи чи відкриваються нові засоби відтворення минулого [79, с. 133].
Кожне покоління дослідників шукає і знаходить в історії науки відображення
наукових течій свого часу. Наука, розвиваючись, не лише створює нове
знання, але й неминуче переосмислює здобутки попередніх часів [78, с. 132].
Вчений вважав, що наукова думка минулого постає кожен раз у новому
вигляді. Значну роль у визначенні напрямів дослідження відіграла праця