Упрощенная HTML-версия
390
прогресивних здобутків, апробації й запровадженні отриманих результатів у
виробництво.
На основі системно-історичного підходу виділено низку галузевих
наукових шкіл і центрів з удосконалення агроекосистем для спеціалізованих
господарств, розміщених у різних ґрунтово-кліматичних умовах України: три
наукові школи та один науковий центр з розроблення науково обґрунтованих
сівозмін різних типів і видів у зрошуваному й неполивному землеробстві
сухого та посушливого Південного, Центрального, Північного і Північно-
Східного Степу; дев’ять наукових шкіл та чотири наукові центри з
розроблення науково обґрунтованих сівозмін різних типів і видів у
землеробстві Лівобережного, Правобережного, Західного, недостатнього
зволоження Лісостепу та Полісся України.
11. У підсумковій частині сформульовано авторське бачення
рекомендаційного характеру. Історичний досвід дає підстави запропонувати
впровадження раціональних агрофітоценозів на основі чергування культур з
різними біологічними властивостями та агротехнікою (зернових, технічних,
кормових, овочевих) і врахуванням адаптивно-ландшафтних підходів, що
забезпечить диверсифікацію аграрного виробництва та зменшення
ризикованості його ведення в умовах різких кліматичних змін і
непередбачуваності фінансово-економічної ситуації в Україні. Для
забезпечення потреб внутрішнього ринку та стабільного експорту
вітчизняної сільськогосподарської продукції, покращання її якості згідно з
міжнародними стандартами, а також запобігання деградаційним ґрунтовим
процесам потрібно запроваджувати прогресивні енергозберігаючі технології
на основі застосування екологічно безпечних сівозмін з повною або
частковою заміною агрохімікатів використанням органічних добрив (гній,
торф та ін.), побічної продукції (солома, стебла кукурудзи і соняшника, гичка
коренеплодів тощо), сидератів (люпин, редька олійна, гірчиця та ін.),
післяжнивних і післяукісних посівів, бобових культур тощо.