Упрощенная HTML-версия
345
Науковою школою удосконалено теоретико-методологічні основи
застосування парів у сівозмінах, розроблено методику і визначено способи
підвищення точності польового досліду сівозмін (М. А. Єгоров); встановлено
комплексну дію застосування кращих попередників та обробітку ґрунту у
сівозмінах травопільної системи землеробства (Б. М. Рожественський);
теоретично розроблено і практично впроваджено у виробництво науково
обґрунтовані сівозміни з різною ротацією (В. В. Милий, О. М. Можейко);
розроблено математичні моделі ерозійних процесів зі створенням
ґрунтозахисних сівозмін (С. Ю. Булигін) [554]. Встановлено агротехнічну та
економічну роль сівозмін (О. І. Скворцов, О. Ф. Фортунатов), удосконалено
класифікацію сівозмін (С. А. Воробйов).
Членом-кореспондентом УААН Ю. В. Будьонним та його учнями
(О. В. Івакін, М. О. Колос, А. М. Свиридов, Ю. М. Шевяков) сформульовано
теоретико-практичні основи оптимізації структури посівних площ у
господарствах різних форм власності, науково обґрунтованих раціональних
сівозмін з короткою ротацією для фермерських господарств та з довгою
ротацією для великих сільськогосподарських господарств. Професор
В. С. Зуза та його учні (Н. А. Кудря, С. І. Кудря, М. І. Чайка,
М. В. Шевченко) встановили ефективний обробіток ґрунту і технології
вирощування сільськогосподарських культур у сівозмінах, агротехнічні та
хімічні заходи контролювання бур’янів; еколого-безпечні технології
вирощування сільськогосподарських культур у короткоротаційних сівозмінах
для умов Лівобережного Лісостепу.
Здобутки наукової школи примножено у 1908 р. на Харківській
селекційно-дослідній станції (нині Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва
НААН) [635, арк. 10]. Професор П. В. Будрін вперше систематизував
використання люпину на зелене добриво у двопільних сівозмінах: жито з
післяжнивним люпином – картопля [57], впровадив травосіяння і посіви
зернобобових культур у сівозмінах з використанням органічних добрив
[288, с. 24]. Наукові ідеї впровадження сидеральних парів у сівозмінах творчо