Упрощенная HTML-версия
310
вагомий чинник, що практично всі запропоновані визначення в розрізі
окремих методів для побудови науково обґрунтованих сівозмін та їх
оцінювання мають інтернаціональний характер авторства. Слід акцентувати
увагу на вагомому особистому внеску вчених, які працювали на українських
землях у становленні й розвитку науково-організаційних основ сівозмін як
настановної, так і оцінювальної частини, чимало яких становлять основу
подальшої еволюції світової наукової думки у землеробстві.
4.2. Когнітивна роль методики польових досліджень сівозмін
Раціоналізація методичних основ побудови науково обґрунтованих
сівозмін у землеробстві є складним процесом, який вимагає застосування
відповідних знань, методів і методик, умов та засобів їх ефективного
впровадження. Щоб задовольнити усі ці вимоги, потрібно краще і в той же
час з найменшими зусиллями, здійснити ефективну організацію науково-
дослідного процесу, що полягає у правильному визначенні мети; виразному
розмежуванні окремих, різних між собою етапів дослідження; ефективному
виборі елементів виконання дослідів; встановленні раціонального порядку
виконання етапів досліджень і належного їхнього зв’язку між собою;
визначення контролю дослідів; забезпечення цих дослідів необхідними
засобами та умовами.
Правильна організація має бути побудована на повному обліку вимог,
які пред’являє дослідження згідно з його основною метою, а з іншої – на
обліку тих умов, в яких ми фактично знаходимося, і можливостей, які ми
маємо в розпорядженні для виконання досліджень. Зіставляючи їх між
собою, вибирають найпридатніші способи виконання досліджень,
визначають найвигідніший порядок їх діяльності й зв’язку одного з одним, а
також встановлюють контроль за дослідами.
У кінці ХІХ – першій половині ХХ ст. у Російській імперії відмічено
широке застосування експериментальних досліджень для вирішення проблем