Упрощенная HTML-версия
284
РОЗДІЛ 4
ЕВОЛЮЦІЯ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ
АГРОФІТОЦЕНОЗІВ
Для глибокого та всебічного дослідження агрофітоценозів, з’ясування
механізмів формування їх якісних характеристик та розроблення ефективних
методів управління, перш за все, необхідне формування та постійне
вдосконалення їх методології. Під методологією становлення та розвитку
наукових основ сівозмін розуміють систему принципів, на основі яких
ґрунтується дослідження. Здійснюють вибір сукупності його якісних засобів,
методів та методик, що забезпечують отримання максимально об’єктивної
інформації. Методологія перебуває у прямій залежності від змісту та рівня
розвитку науково обґрунтованих агрофітоценозів, специфіки їх предмета та
завдань. Водночас подальше продукування знань у галузі землеробства не
можливе без постійного удосконалення методологічного інструментарію.
Методологія та її основні компоненти перебувають у нерозривному
взаємозв’язку та взаємозалежності, зміна змісту однієї із структур викликає
відповідні зміни всієї системи у цілому. І навпаки, уточнення сутності та
завдань наукових основ сівозмін сприяє якісному перетворенню компонентів
її методології.
4.1. Раціоналізація
методів
у
дослідженні
чергування
сільськогосподарських культур
У раціональному дослідженні наукових основ агрофітоценозів із
загальнонаукових методів широко застосовують гіпотезу, спостереження й
експеримент, аналіз і синтез, індукцію та дедукцію, абстрагування,
конкретизацію,
аналогію,
моделювання,
формалізацію,
інверсію,
узагальнення та ін. До спеціальних методів досліджень науково
обґрунтованих
сівозмін
відносять
експедиційний,
лабораторний,