Упрощенная HTML-версия
309
достовірність усього досліду [296, с. 138]. Це означає, що між деякими
середніми арифметичними окремих варіантів досліду є достовірна різниця.
Для оцінювання різниць між варіантами розраховують найменшу істотну
різницю – НІР. Якщо різниця між середніми арифметичними варіантами буде
більшою або дорівнювати НІР, роблять висновок про достовірність різниць
на певних рівнях ймовірності або значимості [859, с. 195]. Точність досліду є
одним з основних показників якості дослідної роботи, починаючи від
вирівнювання родючості ґрунту земельної площі під дослід, добору
вирівняного посівного матеріалу і закінчуючи однаковим доглядом за
рослинами і збиранням врожаю.
Залежності між окремими показниками досліду (атмосферні опади,
температура і вологість повітря, попередники, насичення сівозмін
культурами, стійкість проти хвороб і шкідників, врожайність культур,
продуктивність сівозмін, якість продукції) виявляють за допомогою
застосування методів математичної статистики – коефіцієнтів кореляції для
лінійних залежностей і кореляційного відношення для криволінійних
зв’язків. Системний підхід щодо досліджень у землеробстві зокрема знайшов
найкраще синтезуюче втілення у витримавшому п’ять видань упродовж
1965–1985 рр. підручнику завідувача кафедри землеробства і методики
дослідної справи ТСГА Б. О. Доспєхова [242]. Якщо уважно розглянути його
щодо наповнення, проаналізувати інші відомі методологічні видання,
потрібно зробити акцент на двох основних чинниках. Перший – об’єднуючий
щодо побудови всіх видань. Переважно вони поділяються на чотири основні
частини: 1) основи методики досліджень, 2) схеми дослідів, спостережень і
обліку при дослідженні сівозмін, 3) методика спостережень і обліку, 4)
основи статистичного аналізу результатів досліджень. Останніми
десятиріччями відбувається активне впровадження математичного
моделювання, в якому Україна теж має певні пріоритети.
З вищенаведеного аналізу праць видатних вчених-методологів другої
половини ХІХ – першої половини ХХ ст., можна стверджувати про другий