Упрощенная HTML-версия
4
ВСТУП
Актуальність теми.
У другій половині ХХ ст. суспільно-політичні,
соціально-економічні та культурні процеси сформували аграрно-економічну
наукову думку того часу, яка стала підґрунтям для сучасних досліджень в
аграрній сфері. Ряд організаційно-економічних трансформацій у сільському
господарстві України були спрямовані на підвищення ефективності діяльності
сільськогосподарських підприємств та матеріальної заінтересованості їх
працівників, у переліку яких важливе місце належало запровадженню
гарантованої оплати праці та принципів госпрозрахунку. Введенню такої оплати
передували глибокі теоретичні та практичні наукові дослідження, проведені
вітчизняними аграрними економістами. Серед них істотну роль відіграли праці
вже тоді відомого вченого, завідувача відділу організації, нормування та оплати
праці Українського науково-дослідного інституту економіки і організації
сільського господарства, доктора економічних наук, професора, заслуженого
діяча науки УРСР Миколи Івановича Нижнього (1916–2003).
На початку 1990-х рр. було реформовано економічну систему й
запроваджено нові принципи організації оплати праці. Зазнали змін розподільчі
відносини в процесі розвитку нових форм господарювання щодо їх місця та ролі у
системі господарського розрахунку сільськогосподарських підприємств. Нині
актуальним є дослідження й обґрунтування процесів формування фонду
заробітної плати, розподілу прибутку, його ролі та значення у доходах
сільськогосподарських працівників. Набула актуальності розробка теоретико-
методичних основ стимулювання сільськогосподарської праці з метою створення
ефективного механізму господарювання й успішного виконання завдань
соціально-економічного розвитку регіонів України.
Учений залишив вагому наукову спадщину в сучасній аграрній економічній
науці, розвитку сільського господарства та сільських територій, яка визначає його
достойне місце у вітчизняній історії науки і техніки. За 54 роки наукової
діяльності (1950–2003 рр.) надбанням професора М. І. Нижнього стали