Упрощенная HTML-версия
37
РОЗДІЛ 2
ВИТОКИ ФОРМУВАННЯ НАУКОВИХ ПРІОРИТЕТІВ
М. І. НИЖНЬОГО
2.1. Вітчизняна аграрно-економічна наука в другій половині ХХ ст. в
контексті розвитку галузі оплати праці
Зважаючи на стрімкий розвиток продуктивних сил і постійну наявність за
науково обґрунтованого господарювання незадоволеної потреби у нових формах
організації та управління в аграрній сфері другої половини ХХ ст., М. І. Нижній
акцентував увагу на необхідності вирішення проблем організації виробництва в
сільськогосподарських підприємствах способом публікації циклу науково-
практичних видань. На українському просторі вчених-економістів він висвітлив
наукову організацію праці на зразок американського ученого Фредеріка Уінслоу
Тейлора на початку ХХ ст., дослідження якого заклали основи наукової
організації праці, зокрема, його розробки різних систем відрядної оплати праці
відповідно до науково обґрунтованих методів нормування праці [307]. Згідно з
переконаннями Ф. У. Тейлора, працю висококваліфікованих працівників
необхідно високо оплачувати, стимулюючи їх працювати понад норму
створенням сприятливих умов праці.
Вченими республік СРСР (Росії, Білорусії, Латвії, Естонії)
питання
організації оплати праці
висвітлені: в публікаціях В. А. Чаплигіна [409], який
з’ясував, що правильна організація оплати праці, застосування заходів
матеріального заохочення колгоспників і працівників радгоспів мало велике
значення для забезпечення значного піднесення сільськогосподарського
виробництва; С. Г. Бондаренка і У. А. Мошковича [12], які дослідили
запровадження акордно-преміальної системи оплати праці у садівництві та
виноградарстві. І. П. Ульянов [311] встановив, що існуючі форми організації та
оплати праці в колгоспах необхідно використовувати, трансформувавши
відповідним чином з урахуванням конкретних природно-економічних умов
господарства. А. С. Грінчук [34] довів, що створення великих тваринницьких
комплексів і подальше поглиблення спеціалізації сільськогосподарської праці