Стр. 104 - chalavan-va-k

Упрощенная HTML-версия

103
реалізованої продукції; по-друге, оплата праці залежно від валового доходу не
мала юридичного підґрунтя.
Згідно з «Основними напрямами економічного і соціального розвитку СРСР
на 1986–1990 роки та на період до 2000 року» М. І. Нижній сприяв вирішенню
першочергового завдання – підвищенню ефективності використання трудових
ресурсів у сільському господарстві на 21–23 %, забезпечивши своїми розробками
випереджаючий ріст продуктивності праці порівняно зі збільшенням її оплати.
Він розробив і застосував методи планового регулювання співвідношень у
підвищенні продуктивності праці та її оплати на рівні галузі, окремого
підприємства та первинного трудового колективу. У другій половині 1980-х рр. у
первинних колективах колгоспів і радгоспів, працюючих на принципах підряду,
використовувалися для оплати праці розроблені ним прогресивно зростаючі
розцінки за продукцію, коли при збільшенні урожайності рослин або
продуктивності тварин оплата за одиницю продукції підвищувалася, внаслідок
чого фонд оплати праці зростав дещо швидшими темпами ніж рівень її
продуктивності.
Протягом 1989–2003 рр. М. І. Нижній працював головним науковим
співробітником та консультантом сектору стимулювання праці в сільському
господарстві відділу підприємництва та зовнішньоекономічних зв’язків
УНДІЕОСГ. У цей час він опублікував свою завершальну фундаментальну
наукову працю «Оплата по конечным результатам труда в сельскохозяйственных
предприятиях» (1990) [123], в основу якої покладено матеріали його книги
«Оплата по конечным результатам труда в колхозах» (1985) [122], доопрацьованої
з урахуванням нових завдань директивних органів наприкінці 1980-х рр. У ній
відображено діючі в радянську епоху системи та форми оплати праці в тісному
взаємозв’язку з історичним розвитком продуктивних сил колективних і
державних господарств аграрної сфери, а також завданнями директивних органів
у сільському господарстві. Учений розкрив суть категорії «коефіцієнт трудової
участі», її спільні та відмінні характеристики з категорією «трудодень», зміст
підрядних форм організації виробництва, що обумовили корінне покращення