Упрощенная HTML-версия
179
досяг успіхів у цитології, згодом у селекції сільськогосподарських культур,
використовуючи в якості наукових основ генетику). Етап охоплює роки
навчання на фізико-математичному факультеті природничого відділення
Імператорського Новоросійського університету (1903-1907), роботу в
Ботанічному саду університету (1906-1913), асистентом ботанічного кабінету
університету (з 1906 р.), лаборанта кафедри ботаніки (з 1907 р.), приват-
доцента (з 1911 р.) і обрання професором з генетики та селекції (1917 р.). У
1910 р. А.О. Сапєгіна відрядили до закордонних наукових установ, де
предметом його наукових інтересів стали нові галузі: цитологія, генетика,
селекція. З 1911 р. співпрацював з Імператорським товариством сільського
господарства Південної Росії. У 1912-1913 рр. був керівником Ботанічного
саду університету. З 1912 р. його призначено керівником відділу селекції
Одеського дослідного поля. У 1917 р. вченого обрано членом земельної
комісії при Товаристві сільського господарства Південної Росії,
представником Товариства у Міський Продовольчий Комітет, депутатом
міської думи м. Одеси. ІІ етап (1918-1923) – визнання авторитету
організатора та видатного науковця. Вчений став автором нових сортів, які
набули тривалого поширення, відомим фахівцем у галузі методології
польового досліду, використання математичних методів у селекційних й
агрономічних дослідженнях. Він показав себе видатним організатором і
вмілим керівником. За активної участі А.О. Сапєгіна у 1918 р. відбулося
створення Одеського сільськогосподарського інституту та Одеської
сільськогосподарської селекційної станції. Впродовж етапу працював
директором селекційної станції та професором інституту, у 1919 р. та 1921 р.
– ректором цього інституту. З 1921 р. – член правління Одеського обласного
управління дослідною справою. З 1922 р. – викладав на курсах теоретичної і
практичної підготовки спеціалістів із насіннєвої справи вищої кваліфікації
при Одеському товаристві сільського господарства, був головним
редактором науково-практичного журналу «Степное хозяйство». Керував
науковими роботами за науково-дослідною кафедрою рослинництва (з