Упрощенная HTML-версия
150
стверджувати, що вчений став піонером цитогенетики, а також –
впровадження математичного аналізу даних та математичного моделювання
в агробіології.
2. Комплексний аналіз ботанічних досліджень А.О. Сапєгіна засвідчує,
що здійснюване ним вивчення мохів гірського Криму поступово
розширилося до ґрунтовних досліджень походження флори Криму, а згодом
стимулювало вивчення механізмів природного добору в популяціях
культурних рослин, що надалі сприяло розумінню генетичних мінливостей
сортів.
3. А.О. Сапєгін був розробником теорії та методики у галузях цитології,
генетики та селекції. Прикладні застосування його наукових досягнень були
спрямовані на вирішення проблеми отримання сталих врожаїв
сільськогосподарських культур на Півдні України. Результатом селекційних
досліджень стали нові сорти озимої та ярої пшениці, ярого ячменю, які
отримали широке господарське використання. Новітніми у селекційних
дослідженнях вченого були методи експериментального мутагенезу
сільськогосподарських рослин. А.О. Сапєгін розробляв теорію органогенезу,
проводив цитогенетичні дослідження міжвидових гібридів пшениці.
Результати досліджень значущі також для сучасної науки – про це свідчать
численні посилання на наукові статті вченого, зокрема і в електронному
інформаційному просторі.
4. Детальний аналіз праць А.О. Сапєгіна щодо розробки та впровадження
математичних методів для практичних застосувань у дослідній справі та
селекції засвідчує, що результати, отримані вченим, мають непересічне
значення для розвитку агробіологічної науки. Розроблені ним методи широко
використовували науковці для аналізу точності польових дослідів, а праці з
кількісного опису дії фактора на досліджуване явище стали першими
спробами математичного моделювання в галузі агрономії.
5. Аналіз освітньої діяльності А.О. Сапєгіна дає підстави стверджувати,
що А.О. Сапєгін був видатним педагогом, методистом та популяризатором